Сьогодні внука в вічність проводжаю,
Недовго з нами жив він на Землі.
Чи наказав Господь мене? Не знаю!
Чи так уже судилося мені…
Біда прийшла негадано, неждано,
Менінгококова інфекції стріла
Забрала в мене внука… Невблаганно,
Вона із ним розправу провела.
О, Боже милий! Дай же мені сили,
З смиренністю Тобі його вручить!
Душа кричить, стою біля могили,
Як далі жить, хто може пояснить?
Дитиночко, прости, ми не хотіли,
Не знали, що буває такий звір!
Тебе ми берегли, старанно мили,
А він прийшов і вкрав тебе, повір!
О, Господи, прийми нашу дитинку,
Вона в нас добра, лагідна… Прийми!
Ти ж з миром спочивай, наш рідний синку,
Як час настане прийдемо і ми…
Світлої пам’яті моєму внучку Артемчику, призваного на службу Божу. Вічна пам'ять і низький уклін за його велику, добру і щиру душу, хоча і коротке життя (2 роки і 9 місяців). З теплом і любов’ю всі його рідні і близькі.
24.04.2014 р.
Просмотров 
Другие новости по теме:
 Вера Сердюк - Ой, скажи менi, козаче... |  Анастасия Рокс - Ти йому шматочок серця в нотах |  Лидия Филимонова - В наших серцях сьогоднi смуток |  Тиша і грім |  Ира Сирена - Я починаю все спочатку | Кавовий присмак кориці. |
